Акула-ангел європейська (Squatina squatina)


Акула-ангел європейська (лат. Squatina squatina)

Аку́ла-а́нгел європе́йська, європейський морський ангел, скватина європейська, звичайний морський ангел (Squatina squatina) — хрящова риба родини акулоангелових.

Географічне поширення

Донна акула, поширена в морях, що омивають західне і південне узбережжя Північної Європи від південного узбережжя Норвегії і Швеції до Західної Сахари і Канарських островів і північного узбережжя Африки. Живе також у Середземному і Чорному морях.

Характеристика

Акули-ангели європейські зовні схожі на скатів із сплощеними тілом і головою. Максимальна зареєстрована довжина — 2,4 м, самки крупніші за самців. Забарвлення тіла буро-плямисте. Грудні і черевні плавники мають характерну крилоподібну форму. Хвостовий плавець короткий, з дещо видовженою нижньою лопаттю. На шкірі розташовано шипи. Ведуть нічний спосіб життя. Вдень зариваються в мул, залишаючи над ним лише очі. Розмножуються яйцеживородінням, народжуючи 7–25 мальків. Акули-ангели європейські — хижаки, які полюють із засідки на невеликих донних риб (переважно камбалоподібних) і безхребетних. Акула-ангел європейська не вважається небезпечною для людини акулою, при наближенні людини, як правило, залишається нерухомою або відпливає. Водночас спіймана акула здатна завдати людині серйозних ушкоджень.

Охорона

Акулу внесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи як вид, що знаходиться на межі зникнення. У Чорному морі цей вид фактично зник.

Література

  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. 2012. Т. 6. № 2. С. 199–220.
  2. Baino R., Serena F., Ragonese S., Rey J. and Rinelli P. Catch composition and abundance of Elasmobranchs based on the MEDITS program // Rapports de la Commission Internationale pour L’Exploration Scientifique de la Mer Mediterranee. 2001. № 36. P. 234.
  3. Ebert D. A. and Compagno L. J. V. Sharks of the World: An Annotated and Illust­rated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome : FOOD AND AGRICULTURE ORGANIZATION OF THE UNITED NATIONS, 2013. Vol. 1. 269 p.

Автор ВУЕ